Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звалище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
жужелеве звалище — Syn: шлакове звалище … Словарь синонимов металлургических терминов
шлакове звалище — Syn: жужелеве звалище … Словарь синонимов металлургических терминов
сміттєзвалище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия
звал — у, ч. 1) Дія за знач. звалювати 1). 2) рідко. Те саме, що звалище 2). 3) рідко. Те саме, що завал 2) … Український тлумачний словник
звалисько — а, с., розм. Те саме, що звалище 1), 2) … Український тлумачний словник
клоака — и, ж. 1) Підземний канал для відведення нечистот у місті; підземний стік. || Помийна яма, звалище. 2) перен., ірон. Про забруднене, запущене із санітарного погляду місце, приміщення тощо. || зневажл. Про аморальне, нікчемне, розпусне суспільне… … Український тлумачний словник
смітник — смі/тника/, ч. Місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище. || перен. Засмічене місце. || перен. •• Викида/ти на смі/тни/к кого, що визнавати, вважати кого , що небудь непотрібним, некорисним, не вартим уваги … Український тлумачний словник
відвал — 1) (берега), зарва, урвище, урвисько, галда 2) (насип із пустих порід, жужелиці тощо), звалище, покидище, вимивки … Словник синонімів української мови
