звалище

звалище
-а, с.
1) Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.
2) чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. || розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. || Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого.
3) мн., розм. Те саме, що руї́ни.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "звалище" в других словарях:

  • звалище — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • жужелеве звалище — Syn: шлакове звалище …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • шлакове звалище — Syn: жужелеве звалище …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • сміттєзвалище — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • звал — у, ч. 1) Дія за знач. звалювати 1). 2) рідко. Те саме, що звалище 2). 3) рідко. Те саме, що завал 2) …   Український тлумачний словник

  • звалисько — а, с., розм. Те саме, що звалище 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • клоака — и, ж. 1) Підземний канал для відведення нечистот у місті; підземний стік. || Помийна яма, звалище. 2) перен., ірон. Про забруднене, запущене із санітарного погляду місце, приміщення тощо. || зневажл. Про аморальне, нікчемне, розпусне суспільне… …   Український тлумачний словник

  • смітник — смі/тника/, ч. Місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище. || перен. Засмічене місце. || перен. •• Викида/ти на смі/тни/к кого, що визнавати, вважати кого , що небудь непотрібним, некорисним, не вартим уваги …   Український тлумачний словник

  • відвал — 1) (берега), зарва, урвище, урвисько, галда 2) (насип із пустих порід, жужелиці тощо), звалище, покидище, вимивки …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»